Кошик Добра - Бо я сміюся, сонцем розквітаю

Хотілось плакати, а я всміхалась
Підморгувала в дзеркалі собі
Нема причин таких щоби я здалась
Бо ще живу, ще маю оці дні

Ніхто не знає скільки їх ще буде
Що завтра на поріг мій принесе
Чи хтось мене згадає чи забуде
Та попри все не втрачу я себе

Бо я сміюся, сонцем розквітаю
Щодня свій настрій створюю сама
Коханого до серця не впускаю
Бо о така вже роль моя земна

Я можу шляпку модну одягнути
А можу ще й зробити макіяж
А є такі яким це не збагнути
Волочать все життя брудний багаж

А я прокинулася з ранку і щаслива
Хоч білі в спині та й тиск уже стриба
Погляну в дзеркало та я ж іще красива
Хоч по руках не зовсім молода