Василь Зінкевич - Два кольори

Як я малим збирався навесні
Іти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними,
Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори —
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов,
А чорне — то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.

Два кольори мої, два кольори —
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов,
А чорне — то журба.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не несу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

Два кольори мої, два кольори —
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов,
А чорне — то журба.